Екскурс в історію науки продемонструє, що будь-яка наукова діяльність починалася з теоретичного міркування. Неможливо уявити собі вчених, які будуть проводити досвіди, навмання намагаючись щось відкрити - хоча б у силу не аби якої коштовності матеріалу для досвідів. Тому вчені завжди повинні чітко собі уявляти, у чому суть проблеми й розробляти можливі варіанти її рішення за допомогою експериментальної бази. У свою чергу теоретичне міркування «як вирішити дану наукову проблему» починалося з гіпотези про саму можливість її рішення - саме цю частину наукових досліджень бере на себе філософія. Перш ніж хіміки почали досліджувати природу речовини й можливості її перетворення, філософія науки повинна була спочатку довести саму можливість перетворення й сформулювати визначення, що взагалі ми будемо вважати речовиною. Перш ніж фізика почала вивчати елементарні частки, філософія повинна була довести наявність єдиних для всього речовини дрібних структурних одиниць.

Таким чином, філософська база для інженера - це, насамперед, розуміння «як влаштована ця проблема» і знання основних термінів, за допомогою яких формулюється її основні проблеми та їхні варіанти рішення.

Окрім того, саме вивчення філософії є головним чинником для побудови особливого типу мислення – критичного, яке є основою для діяльності інженеру.

Мета цього конспекту лекцій – зробити вивчення філософії простішим для студентів технічного ВНЗ, пояснити суть основних філософських проблем на доступних прикладах та розкрити філософські засади наукових завдань.

Матеріал розподілений на три блоки тем: вчення про світ, вчення про знання та вчення про людину та суспільство. Кожен з блоків будується за принципом: виявлення початку досліджень, нарис розвитку дослідження та виявлення подальших перспектив.

Для вчення про світ - це дослідження першоджерел виникнення всесвіту, нарис основних концепцій простору та часу та аналіз самого феномену розвитку всесвіту: чи є він причинно-обумовленим, або ж грою випадковостей. Перспективи подальшого розвитку означені через проблему сучасних модифікацій філософських категорій через пошуки штучного інтелекту та боротьбу фізикалістів та антіфізикалістів. Для теорії знань зазначені логічні першооснови знань, показаний розвиток знань через появу наукових методів та зазначені перспективи розвитку науково знання через еволюційні процеси науки так званого «постнекласичного періоду». Для соціальної філософії визначена дилема пошуку першоджерел суспільного договору, зазначений розвиток цієї теорії як колізії свободи та справедливості та показані перспективи подальшого розвитку суспільства через феномен так званого «інформаційного суспільства».

Конспект лекцій розроблений з урахуванням програм дисципліни «філософія» для вищих навчальних закладів. У ньому використано досвід викладачів зазначеної дисципліни з ОНПУ та інших ВНЗ.