ПИТАННЯ З ФІЛОСОФІЇ

ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО АСПІРАНТУРИ ОНПУ

1. Виникнення філософії, причини цього виникнення, її функції і роль у сучасній духовній культурі. Різни розуміння предмету філософії і засоби філософствування.

2. Філософія як світогляд, світорозуміння і методологія. Додатковість світогляду і світорозуміння. Сциентізм і антісциентизм. Роль технічного знання і прецизійної техніки в розвитку філософської думки.

3. Місце філософії в культурі. Функції філософії стосовно науки, мистецтва, релігії. Співвідношення філософії і науки (в галузі технічних та гуманітарних наук).

4. Основні теми філософії. Галузі філософського знання, головні проблеми, які в них виникають та основні способи їхнього вирішення.

5. Фундаментальні питання в рішенні проблем природи світу, його структури, та його змін. Філософськи школи, що виникають при рішенні цих проблем.

6. Постановка проблеми людини в соціальному й індивідуальному контекстах. Головні питання людського буття.

7. Постановка основних філософських проблем в української філософії. Українська філософія в контексті європейської філософської думки.

8. Сучасні філософсько-онтологічні концепції та типи світогляду. Доля марксистського вчення про природу світу.

9. Філософсько-антропологічні концепції ХІХ-ХХІ ст.. (докладно про одну-дві концепції – за власним бажанням).

10. Генезис сучасних методологічних ідей (докладно про позитивізм, культурно-історичну філософію науки, герменевтику – за власним вибором).

11. Поняття філософської категорії. Співвідношення категорій філософії, фундаментальних і прикладних наук. Значення філософських категорій в технічному і гуманітарному знанні.

12. Проблема визначення природи світу в історії філософії. Матеріалізм й ідеалізм, їх різновиди. Модифікації категорії „матерія”. Проблема єдності світу.

13. Категоріальний зміст поняття „буття”, його функціонування в онтологічних і антропологічних концепціях.

14. Сутність людської свідомості та її генезис. Психофізична проблема. Свідомість і мислення. Комп’ютерне моделювання діяльності мозку.

15. Свідомість і мова. Поняття знакової системи. Мова й інші знакові системи. Види мов.

16. Структура світу і її філософське осмислення. Математика і філософія. Значення опису структур в технічних і гуманітарних науках та його категоріальний базис.

17. Типи речей, властивостей і відношень. Відношення та зв’язок. Принципи відносності і зв’язку в науці, техниці і гуманітарному знанні.

18. Поняття системи і його філософський зміст. Наукова, технічна, культурна, соціальна значимість поняття „система”. Системній підхід і системний метод.

19. Категорії одиничного і загального, змісту і форми, частини і цілого в поясненні структури світу. Філософський номіналізм і реалізм. Концепції холізму і елементарізму.

20. Проблема руху і розвиток в філософії і науці. Критерій розвитку.

21. Постановка проблеми простору і часу в природознавстві і гуманітарних науках. Простір і час як категорії філософії.

22. Діалектика як онтологічна і методологічна концепції. Принципи Гегелівської діалектики.

23. Категорії якості і кількості, протиріччя, подвійного заперечення і їхнє значення в поясненні функцій, причин тенденцій розвитку.

24. Концепції детермінізму й індетермінізму, їх використання в науці, техніці і гуманітарних дисциплінах. Фаталізм і провіденціалізм.

25. Філософські категорії причини і дії, необхідності і випадковості, можливості і дійсності в поясненні руху і розвитку.

26. Проблеми обґрунтування знання і побудови теорії пізнання. Скептицизм і агностицизм, їхні історичні джерела.

27. Емпіризм і раціоналізм як форми обґрунтування знання. Прагматизм. Поняття діяльності. Роль технічної і соціальної діяльності в пізнанні.

28. Віра, знання і розуміння, їхні різновиди і співвідношення. Поняття істини і правди, їхня роль в науці, культурі і соціальній практиці. Пізнання і розуміння.

29. Поняття істини і її критерію. Критерії істинності і зрозумілості.

31. Гіпотеза і теорія як форми розвитку знання. Верифікація і фальсифікація гіпотез в науці, техніці, культурології, соціології. Структура наукової теорії.

32. Поняття закону. Принцип і закон. Закон і норма. Відмінність законів науки від юридичних законів. Поняття парадигми.

33. Поняття методу і методології. Класифікації методів. Засоби, прийоми і методи пізнання і розуміння.

34. Спостереження, порівняння й експеримент. Кількісний і некількісний вимір. Абстрагування й ідеалізація.

35. Суть індуктивного методу. Методи аналогії і моделювання, засоби підвищення їхньої надійності.

36. Дедуктивний метод. Суть формалізації, її роль у пізнання.

37. Системний метод і його використання в фундаментальних, прикладних і гуманітарних науках.

38. Поняття людського суспільства і його відношення до природи. Екологічна проблема.

39. Роль моделювання у поясненні соціальних явищ. Різноманітні моделі пояснення історії і соціального життя. Принцип історизму.

40. Тенденції глобалізму та антіглобалізму, їх співвідношення у сучасному суспільстві. Напрямки розвитку науки, техніки, культури.

41. Соціальні моделі економічного характеру. Поняття суспільно-економічної формації в марксизмі. Базис і надбудова. Людина як сукупність соціальних відносин.

42. Культурологічні моделі історії і суспільного життя. Співвідношення понять „культура” і „цивілізація”. Співвідношення культур як глобальна проблема сучасності.

43. Моделі суспільства з політичного характеру. Особистість і суспільство. Основне питання філософії політичного життя.

44. Поняття тоталітаризму і лібералізму, „відкритого” і „закритого” суспільства. Перспективі побудови цивільного суспільства в Україні.

45. Інформаційні і психологічні моделі соціального життя. Значення комп’ютерної революції.

46. Концепція ноосфери. Співвідношення раціональних, нераціональних і поза раціональних дій людей в історії.

47. Проблема визначення суб’єкта соціально-історичної дії. Поняття соціального класу і класової боротьби.

48. Етнос і нація як форми спільності людей. Релігійні спільності. Становлення української нації.

49. Особистість як соціальне поняття. Соціально значимі типології особистості.

50. Категорії волі і необхідності в оцінці ролі особистості в соціумі.

51. Суспільна свідомість, її форми і співвідношення її елементів.

52. Поняття соціальної ідеології та психології. Колективне несвідоме і поняття архетипів.

53. Особистість у суспільстві і малих групах. Проблема первинності. Розбіжності в поняттях „колективізм – індивідуалізм”  і „егоїзм – альтруїзм”.

54. Поняття „діалогу”. „Я” й „Інший”. Інтенціональність. Людські екзистенціали та стріла історії.

55. Поняття цінностей і аксіології. Наукові, технічні, соціальні, культурологічні аспекти аксіологічних проблем.

56. Ціннісні типології особистості. Поняття добра і зла, їхня несиметричність. Проблема оцінки добра і зла в різноманітних соціальних групах.

57. Категорії надії, віри і любові. Любов, власність і влада. Власність, відповідальність і влада.

58. Проблема сенсу життя як основне питання філософії особистого життя. Як ставилося це питання в історії української і російської філософії.

59. Поняття особистої волі і його відмінність від поняття волі в його відношенні до історичної необхідності. „Тягар волі”, „утеча від волі”.

60. Співвідношення цілей і засобів їхнього досягнення, наукові, технічні, психологічні аспекти цього співвідношення.

Запитальник складений на кафедрі філософії і методології науки ОНПУ