РЕФЕРАТИ
       Реферати (контрольні роботи) виконуються студентами обсягом не більше 0,5 друкованих аркушів (до 20 тисяч знаків у комп'ютерному наборі). Оцінка за реферат виставляється диференційовано. При оцінці реферату враховуються ступінь розуміння проблеми і самостійність у викладі матеріалу студентом, наявність у роботі структурних підрозділів, правильність оформлення науково-довідкового апарата і списку літератури. Робота повинна бути здана за два тижні до дати підсумкового контролю (заліку). Без реферату студент не допускається до заліку. Оцінка за реферат враховується при поданні до аспірантури. Реферат може бути виконаний на українській чи російській мовах.
       Дана тематика носить орієнтовний характер. Студент може підібрати тему реферату самостійно – у відповідності зі своїм науковим і професійним інтересом – так, щоб тема відображала методологічну базу, системний аналіз використовуваних у виконуваній магістерській роботі понять тощо. Бажано, щоб тема реферату була погоджена з викладачем дисципліни.
ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ
1. Місце методології в системі філософських знань.
2. Специфіка методології природознавства, гуманітарних і технічних наук.
3. Наукове знання і його специфіка.
4. Наука і її особливості.
5. Філософія і технічне знання.
6. Виникнення науки й основні етапи її розвитку.
7. Методологічні проблеми розвитку технічного пізнання.
8. Методологічні проблеми гуманітарного знання.
9. Поняття наукового методу і проблема його адекватності.
10. Емпіризм, раціоналізм, прагматизм як стратегії наукового дослідження.
11. Критерії наукової раціональності і їхній генезис.
12. Методологічна значимість принципу фалібілізму в науці.
13. Піфагорейська математика і її методологічне значення.
14. Сократівський метод одержання знання і його сучасне значення.
15. Методологічне значення аристотелівської логіки.
16. Аристотелівська і галілеівська наука.
17. Вимоги Р. Декарта до наукового методу, їхнє сучасне значення.
18. Основні методологічні ідеї позитивізму.
19. Методологічні ідеї феноменологічної філософії.
20. Методологічний анархізм і інші дослідницькі стратегії.
21. Методологічні ідеї герменевтики.
22. Підстави науки і їхня структура.
23. Структура наукового пізнання.
24. Математика як метод дослідження в сучасній науці.
25. Структуралізм у лінгвістиці й антропології, можливість використання структуралістських ідей у природознавстві.
26. Категорії речі, властивості і відносини і їхнє застосування в науці (у зв'язку зі спеціальністю студента).
27. Співвідношення невизначеності, причинності, необхідності, імовірності в методології науки.
28. Типи логічних мов, їхні достоїнства і недоліки в науковому дослідженні.
29. Специфіка машинних мов, їхні можливості в вирішенні методологічних задач.
30. Мови науки і мови мистецтва.
31. Порівняльна характеристика класичної, некласичної і постнеклассической науки.
32. Проблеми створення штучного інтелекту.
33. Значення дослідження структур у науці, техніці, культурології, соціології (у залежності від спеціальності студента).
34. Категоріальний базис відображення структури світу (синтаксичний і семантичний аспекти).
35. Проблема невизначеності як наукова і технічна проблема. Невизначеність і системний підхід.
36. Особливості сучасної науки.
37. Поняття наукового закону, його значення в науці, техніці, духовній культурі і соціальному житті.
38. Поняття системи, його методологічний зміст і наукова (соціальна, технічна) значимість.
39. Системний підхід, системний метод і системний аналіз.
40. Різноманіття теорій систем і їхнє значення.
41. Концепції холізму і елементаризму в науці (технічній творчості, культурології).
42. Поняття розвитку і його критеріїв у науковому пізнанні (техніці, соціальному життю, культурі (у залежності від спеціальності студента).
43. Поняття знання, його ознаки і критерії. Системна природа науки.
44. Обґрунтування знання як методологічна проблема.
45. Сучасні концепції наукової істини і її критерію.
46. Процедура розуміння в науці.
47. Істинність і зрозумілість, їхні критерії.
48. Верифікація і фальсифікація як засоби обґрунтування наукового знання.
49. Віра, знання і розуміння, їхнє співвідношення і розбіжність у системі знання.
50. Науково-технічне знання і його особливості.
51. Технічні науки в системі наукового знання.
52. Герменевтичні проблеми розуміння наукового тексту.
53. Науковий факт, його структура і різновиди його представлення.
54. Експеримент і його різновиди.
55. Поняття наукових (технічних, культурологічних, соціологічних, економічних (у залежності від спеціальності студента) проблем, їхня типологія.
56. Абстрагування й ідеалізація в науковому дослідженні.
57. Види наукових пояснень, їхня специфіка в гуманітарному і науково-технічному пізнанні.
58. Співвідношення пояснення і розуміння в природних, технічних, соціальних і гуманітарних науках.
59. Гіпотези і теорії (у відповідності зі спеціальністю студента) як об'єкти методології науки.
60. Наукова теорія, її структура і склад (у залежності від спеціальності студента).
61. Наукові революції й еволюції.
62. Принципи і закони в науці.
63. Специфіка розвитку наукового і технічного знання.
64. Поняття парадигми і її роль у науці (у технічній діяльності, мистецтві, економічній діяльності (у залежності від спеціальності й інтересів студента).
65. Методи аналізу і синтезу в науці, техніці, соціальному житті.
66. Індуктивний метод і засоби його застосування в науковому дослідженні.
67. Методи аналогії і моделювання, їхні види, засоби підвищення їхньої надійності.
68. Порівняльна характеристика методу сходження від абстрактного до конкретного і системного методу в науковому і науково-технічному дослідженні.
69. Гипотетико-дедуктивный метод створення теорії.
70. Суть і значення формалізації в науковій діяльності.
71. Класифікація і системний підхід, роль класифікації в науковому дослідженні (у зв'язку зі спеціальністю студента).
72. Розуміння як інтерпретація наукових даних і текстів.
73. Методологічні проблеми творчості.
74. Системно-структурний аналіз технічних рішень.
75. Діалектика глобалізму й антиглобалізму.
76. Принципи історизму та історицизму в аналізі соціальних систем.
77. Моделювання як науковий метод  (у залежності від спеціальності студента).
78. Особливості гуманітарного знання.
79. Концептуальні передумови діяльності вченого й інженера.
80. Ціннісні орієнтації в діяльності вченого.
81. Мета і засоби її досягнення в інженерній діяльності.
82. Типи творчих проблем (у зв'язку зі спеціальністю студента).
83. Прийоми і деякі алгоритми вирішення творчих задач у науковій і інженерній діяльності (у зв'язку зі спеціальністю студента).

ЛіТЕРАТУРА
1. Основна:
1. Баскаков А.Я., Туленков Н.В. Методология научного исследования.- К., 2004.
2. ИЛЬИН В. В. Философия науки. М., 2003.
3. Канке В. А. Основные философские направления и концепции науки: Итоги XX столетия. М., 2000.
4. Кохановский В. П., Лешкевич Т.Г., Матяш Т.П., Фатхи Т.Б. Основы философии науки.- Ростов/Дон, 2004.
5. Лешкевич Т. Г. Философия науки: традиции и новации. М., 2001.
6. Степин В.С., Горохов В.Г., Розов М.А. Философия науки и техники. - М. 1996
7. Томпсон. М. Философия науки. – М.,2003.
8. Уёмов А.И., Сараева И.Н., Цофнас А.Ю. Общая теория систем для гуманитариев. Учебное пособие. – Варшава: Universitas Rediviva, 2001.
9. Философия и методология науки.-М. 1996.
2. Довідкова:
Философский энциклопедический словарь. – М.: ИНФРА-М, 2000.
Цофнас А.Ю. 50 термінів з методології пізнання. – Одеса: Астропринт, 2003. (Видано українською і російською мовами).
       3. Додаткова:
       (до окремих тем и для виконання рефератів):
Андреева Г. М. Психология социального познания. М., 2000.
Афанасьев А.И. Проблема розуміння в структурі наукового поясненя//Філософська думка, Київ, 1986, № 1
Афанасьев А.И. Рациональность и творчество // Sententiae: наукові праці спілки дослідників модерної філософії (Паскалівського товариства). Спецвипуск №1 „Феномен раціональності”. –Вінниця, 2004
Афанасьев А.И. Нарратив и социокультурная реальность // ????. ДОКСА. Збірник наукових праць з філософії та філології. Вып.6. Мова,текст, культура.- Одесса: ОНУ ім..І,І, Мечнікова, 2004.
Баранцев Р. Г. Методология современного естествознания. М., 2002.
Бахтин М. М. Автор и герой: К философским основам гуманитарных наук. СПб., 2000.
Белов В. А. Ценностное измерение науки. М., 2001.
Берка К. Измерения: понятия, теории, проблемы. – М.: Прогресс, 1987.
Больцано Б. Учение о науке: Избранное. СПб., 2003.          
Бряник Н. В. Введение в современную теорию познания. Екатеринбург, 2003.
Бунге М. Философия физики. – М.: Прогресс, 1975.
Быстрицкий Е.К. Научное познание и проблема понимания. – К.: Наукова думка, 1986.
Гайденко П. П. Научная рациональность и философский разум. М..2003.
Гайденко П. П. История новоевропейской философии в ее связи с наукой. М., 2000.
Гачев Г. Д. Гуманитарный комментарий к физике и химии. Диалог между науками о природе и о человеке. М., 2003.
Готлиб А. С. Современные проблемы методологии социогуманитарного знания. Самара; 2001.
Границы науки. М., 2000.
Дугин А. Г. Эволюция парадигмальных оснований науки. М.,2002.
Денисов С.Ф., Дмитриева Л.М. Естественные и технические науки в мире культуры. – Омск, 1997.
Доказательство и понимание. К.: Наукова думка, 1986.
Загадка человеческого понимания. – М.: ИПЛ, 1991.
Зотов А.Ф. Современная западная философия. – М.: Высшая школа: 2001.
История методологии социального познания. Конец XIX— XX вв. М.,2001.        .
Ищенко Е. И. Современная эпистемология и гуманитарное познание. Воронеж, 2003.
Ішмуратов А.Т. Вступ до філософської логіки: Підручник для студентів та аспірантів вищих навчальних закладів. – К.: Абрис, 1997. – 350 с.
Карпович В.Н. Проблема, гипотеза, закон. – Новосибирск: НГУ, 1980.
Койре А. Очерки истории философской мысли. О влиянии философских концепций на развитие научных теорий. – М., 2003.
Кохановский В. П. Диалектика и герменевтика. Ростов н/Д, 2002.
Кун Т. Структура научных революций. - М.: Прогресс, 1977.
Лакатос И. Методология исследовательских программ. М., 2003.
Лекторский В. А. Эпистемология классическая и неклассическая. М.,2001.
Лесков Л. В. Наука как самоорганизующаяся система // Общественные науки и современность. 2003. № 4.
Лешкевич Т. Г. Теория познания и философия науки. Ростов н/Д, 2002.
Лешкевич Т. Г., Мирская Л. А. Философия науки: Интерпретация забытой традиции. Ростов н/Д, 2000.
Лэйси X. Свободна ли наука от ценностей? Ценности и научное понимание. М., 2001.
Леоненко Л.Л. Язык тернарного описания // Философские исследования. – 2000. – № 2. – С. 118-141.
Максимов Л. В. Когнитивизм как парадигма гуманитарно-философской мысли. М., 2003.
Мамчур Е. А. Идеалы единства и простоты в современном научном сознанииIIВопросы философии. 2003. № 12.
Маркова Д. А. Наука и религия: проблемы границ. СПб., 2001.
Меркулов И. П. Эпистемология (когнитивно-эволюционный подход). Т. 1. СПб., 2003.
Меркулов И. П. Эволюция, язык, познание. М., 2001.
Микешина Л. А. Философия познания: Полемические главы. М., 2002.
Метлов В.И. Основания научного знания как проблема философии и методологии науки. – М.: Высш. Шк., 1987.
Никитин Е.П. Открытие и обоснование. – М.: Мысль, 1988.
Ополев В.Т. Рациональность как компонент регулятивных оснований научного мышления. // Логика и развитие научного знания. – Санкт-Петербург: Изд-во С-ПбУ, 1992. – С.43-61
Ополев В.Т. Специализированное мышление: рациональность, рефлексия, творчество. // Образование и культура. Ежегодник. 1994 год. – Новосибирск, 1994. – С.38-54
Ополев В.Т. Специфика языка методологической рефлексии. // Мысли о мыслях. Т.1. Рефлексивное мышление и творчество. – Ч. 1. Теоретические проблемы рефлексии. – Новосибирск, 1995. – С. 147-168.
Ополев В.Т. Сознание специалиста: факторы мотивации. // Интеллектуальные инновации в обществе и развитие образования. – Новосибирск, 1997. – С. 46-65.
Ополев В.Т. Социокультурная интерпретация и реклексия знаний. // Труды семинара по герменевтике ( Герменеус ). Вып.1.– Одесса: Принт Мастер, 1999. – С. 26-56.
Печенкин А.А. Объяснение как проблема методологии естествознания. – М.: Наука, 1989.
Печенкин А.А. Обоснование научной теории: классика и современность. – М.: Наука, 1991.
Пантэм X. Разум, истина и история. М., 2002,
Поппер К. Р. Объективное знание. Эволюционный подход. М., 2002.            ,                                    
Порус В. Н. Парадоксальная рациональность. М., 2000.
Порус В. Н. Рациональность. Наука. Культура. М., 2002.
Принципы историографии естествознания: XX век. СПб., 2001.
Причинность и телеономизм в современной естественнонаучной парадигме. М., 2002.
Проблема знания в истории науки и культуры. СПб., 2001.
Псевдонаучное знание в современной культуре // Вопросы философии. 2001. №6.
Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой. – М.: Прогресс, 1986.
Пружинин Б.И. Рациональность и историческое единство научного знания. – М.: Наука, 1986.
Ратников В.С. Физико-теоретическое моделирование: основания, развитие, рациональность. Киев, 1995
Рикер П. История и истина. СПб., 2002.
Розин В.М. Философия техники. – М.: Nоtа Веnе, 2001
Сачков Ю. В. Научный метод: вопросы и развитие. М., 2003.
Синергетическая парадигма. Многообразие поисков и подходов. М. 2000.
Синергетическая парадигма. Нелинейное мышление в науке и искусстве. М., 2002.
Сокулер З.А. Проблема обоснования знания: (Гносеологические концепции Л. Витгенщтейна и К. Поппера). – М.: Наука, 1988.
Системные исследования. Методологические проблемы. Ежегодник. (1969-2002 годы). – М.: Наука.
Степин В.С., Горохов В.Г., Розов М.А. Философия науки и техники. – М.: Логос, 1995.
Степин В. С. Теоретическое знание. М., 2000.
Степин В. С. Саморазвивающиеся системы и постнеклассическая рациональность // Вопросы философии. 2003. № 8.
Уёмов А.И. Вещи, свойства и отношения. – М.: АН СССР, 1963.
Уёмов А.И. Логические основы метода моделирования.– М.: Мысль, 1971.
Уёмов А.И. Системные аспекты философского знания. – Одесса: Студия "Негоциант", 2000.
Уёмов А.И. Системный подход и общая теория систем. – М.: Наука, 1978.
Фейнберг Е. Л. Две культуры: Интуиция и логика в искусстве и науке. Фрязино. 2004.
Философия естествознания: ретроспективный взгляд. М., 2000.
Философия науки: Вып. 1—6. М., 1995—2000.
Федоров А.А. Определение понятия закона в языке тернарного описания // Перспективи. – 2002. – № 4.
Философско-методологические основания системных исследований. Системный анализ и системное моделирование. (Сб. статей). – М.: Наука, 1983.
Франк Ф. Философия науки. – М.: Прогресс, 1960.
Цофнас А.Ю. Возможен ли универсализм как научная концепция // Wsp?lnotowo?? i Postawa Uniwersalistyczna. Roczniki PTU.– nr 2/2000-2001. – S. 19-25.
Цофнас А.Ю. Комплементарність світогляду і світорозуміння // Філософська і соціологічна думка. – 1995. – № 1-2. – С. 5-22. (Видано українською і російською мовами).
Цофнас А.Ю. Магнетизм и другие диспозициональные системные параметры // Перспективи. – 2002. № 4. – С. 48-52.
Цофнас А.Ю. Понимание как моделирование // Наукове пізнання. Методологія та технологія. – Вип. 1-99(3). – Одесса, 1999. – С.26-29.
Цофнас А.Ю. Присутствующая структура // Философские науки.– № 4.–2000.– С. 146-153.
Цофнас А.Ю. Системний підхід та його альтернатива // Вісник Одеського державного університету. – Т.4.  – Вип. 2. – Одеса, 1999. – С. 45-48.
Цофнас А.Ю. Теория систем и теория познания. – Одесса: Астропринт, 1999.
Цофнас А.Ю. Що таке знання. – Одеса: Астропринт, 2002.
Чешев В.В. Техническое знание как объект методологического анализа. – Томск, ТГУ, 1981.
Шредингер Э. Наука и гуманизм. .М., 2001.
Эволюционная эпистемология. Карл Поппер и его критики. М., 2000.
Юревич А. В. Звездный час гуманитариев: социогуманитарная наука в современной России // Вопросы философии. 2003. № 12.
Юревич А. В. Социальная психология науки. СПб., 2001.
Ядов В. А. Стратегия социологического исследования: описание, объяснение, понимание социальной реальности. М., 2001.
Яковлева Е. Ю. Научное и вненаучное знание. СПб., 2000.

Питання для підготовки до заліку.
1. Суттєві ознаки науки. Класифікація наук. Місце науки у суспільстві.
2. Особливості наукового пізнання, відмінність від художнього, філософського та релігійного освоєння світу.
3. Наука як об’єкт методологічного дослідження. Співвідношення методології науки, філософії науки, соціології науки, психології науки, наукознавства. 
4. Основні теми досліджень у методології науки.
5. Проблема виникнення та періодизації історії науки.
6. Елементи науковості в античності і середньовіччі.
7. Етапи становлення європейської науки: класична, некласична і постнекласична наука.
8. Основні риси сучасної науки.
9. Специфіка наукового знання.
10. Проблема обґрунтування наукового знання. Емпіризм, раціоналізм, прагматизм.
11. Структура наукового пізнання. Поняття наукового факту.
12. Проблема, гіпотеза, теорія.
13. Науковий закон. Види законів.
14. Ідеали та норми науки. Наукова картина світу.
15. Філософія науки Т.Куна. Наукова парадигма.
16. Поняття наукової раціональності, її історичні типи
17. Науковий метод та методологія науки. Класифікації методів.
18. Методи емпіричного дослідження. Спостереження, порівняння й експеримент
19. Загальна характеристика методів теоретичного дослідження.
20. Аналіз і синтез. Абстрагування й ідеалізація.
21. Індукція, аналогія та дедукція. Гіпотетико-дедуктивний метод.
22. Системний метод дослідження та його значення в науковій і технічній діяльності.
23. Опис, пояснення та передбачення в науці.
24. Розуміння і пояснення в гуманітарних, технічних і природничих науках.
25. Наука як соціальний інститут. Наукові співтовариства.
26. Наука, культура, цивілізація. Проблема гуманізації та гуманітаризації науки.
27. Взаємодія науки з іншими галузями культури. Наука в сфері промислового виробництва.
28. Свобода наукової творчості і соціальна відповідальність.
29. Етичні і ціннісні установки вчених. Етичні норми і цінності сучасної науки.
30.Методологічні проблеми деякої наукової дисципліни (за вибором).
ПРОГРАМА КУРСУ "Методологія науки"
(для магістрів)
       Тема 1. Предмет методології науки.
       Співвідношення методології науки, філософії науки, соціології науки, психології науки, наукознавства.  Особливості філософії та методології науки як гуманітарної дисципліни. Роль і значення методології науки.
       Філософські проблеми науки: світоглядні, онтологічні, епістемологічні, когнітивні, методологічні, аксіологічні, соціокультурні. Основні теми досліджень у методології науки. Методологія науки у світлі філософських доктрин (позитивізм, неопозитивізм, постпозитивізм, структуралізм, феноменологія, постмодернізм, культурно-історична філософія науки, герменевтика). 
Тема 2. Наука та її специфіка.
          Ознаки науки (учені, наукові установи й організації, наукове знання, спеціальні методи, спеціальна мова). Мова науки.
       Специфіка науки. Обєкти науки. Класифікація наук. Гуманітарні, технічні та природничі науки.  Місце науки у суспільстві. Роль науки у сучасному освіті і формуванні особистості. Наука і техніка, наука і виробництво.
       Виникнення науки.
 Особливості наукового пізнання, відмінність від художнього, філософського та релігійного освоєння світу. Проблема демаркації. Особливості сучасного пізнання. Повсякденне пізнання  і здоровий глузд
       Тема 3. Засади науки.
       Поняття засад (підстав) науки.
       Ідеали та норми науки. Форми їхнього існування, Рівні ідеалів і норм науки.
       Наукова картина світу. Зміна наукових картин світу.
       Філософські засади науки. Роль філософських засад науки. Механіцизм, редукціонізм.
Тема 4. Проблема раціональності в методології науки
       Поняття раціональності. Історичні типи раціональності. Раціональність класичного раціоналізму.
       Види раціональності. Раціональність розумна і розсудкова.
       Критерії раціональності. Вибір критеріїв раціональності.
       Раціональність і науковість. Раціональність і інтерсуб'єктивність. Критеріальна і критико-рефлексивна раціональності
Тема 5. Наукове знання, його риси і структура
       Наукове знання, його особливості. Широке й вузьке поняття знання. Знання як цінність, засіб і мета пізнання. Ознаки наукового знання. Проблема демаркції.  Концепція неявного (особистісного) знання.
       Структура наукового знання. Емпіричний рівень науки, його ознаки. Теоретичний рівень науки, його ознаки. Емпіричне і теоретичне, чуттєве і раціональне.
       Науково-технічне знання. Гуманітарне знання, його ознаки. Дискурс і нарратив як категорії гуманітарної меодології. Риси нарратива.
       Позанаукове знання
Тема 6. Науковий метод і методологія науки
       Поняття методу. Науковий метод. Класифікація методів.
       Поняття методології. Методологія та теорія пізнання. Методологія і методика. Регулятивні і методологічні принципи.
       Рівні методології науки. Філософська, загальнонаукова, спеціальнонаукова методологія.
Тема 7. Методи емпіричного дослідження
       Особливості емпіричного дослідження. Спостереження. Принцип спостережуванності. Принцип відносності до умов спостереження.
       Експеримент. Види експерименту. Уявний експеримент.
       Науковий факт. Теоретична навантаженність факту.
       Тема 8. Основні розумові процедури  і методи теоретичного дослідження
       Абстрагування. Абстракція ототожнення. Ізолююча абстракція.
       Аналіз і синтез. Аналітичні методи. Принцип редукції.
       Дедукція і індукція. Популярна індукція. Повна індукція. Наукова індукція. Силогізм. Моделювання. Аналогія.
       Аксіоматичний метод. Гіпотетико-дудуктивний метод. Правило модус-толленс и модус поненс.
       Системний метод і системний підхід. Прагматичний метод. Описові методи.
Тема 9. Форми організації і розвитку наукового знання
       Науковий закон. Проблема. Гіпотеза. Теорія. Структура теорії. Вимоги до теорії. Види теорій. Науково-технічна теорія.
       Оточення теорії. Поняття інтертеорії. Науковий принцип і його роль у побудові теорій.
       Вибір теорії. Проблема перевірки гіпотез і теорій.
       Верифікація. Принцип верифіковності. Фальсифікація.
Тема 10. Основні функції науки
       Опис як функція науки. Особливості опису у різних науках. Дескриптивізм як методологічна позиція.
       Пояснення як функція науки. Процедура пояснення. Експлананс і експланандум. Пояснення і закон науки. Види пояснень. Багатозначність пояснення. Особливості пояснення у різних науках. Нарративне пояснення.
Пояснення і передбачення. Структура і види передбачень. Ретробачення.
Розуміння у науці. Розуміння і пояснення. Суб'єкивність розуміння. Розуміння людини. Інтерпретація. Герменевтика як вчення про розуміння.
Тема 11. Моделі науки, що розвивається
       Модель науки Т.Куна. Наукова парадигма. Наукові співтовариства. Наукові революції і нормальна наука. Поняття аномалії. Проблема несумірності фундаментальних наукових теорій.
       Кумулятивізм і принцип несумірності теорій. Еволюційні моделі науки.
       Поняття дослідницької програми. Жорстке ядро, захисний пояс, меодологічні правила у концепції І.Лакатоса. Наукова традиція. Традиції і новаторство в науці.
       Методологічний анархізм. Концепуія методологічного плюралізму П.Фейерабенда.
       Тема 12. Етика науки.
Світогляд учених. Моральні норми і цінності науки. Заборони в науці. Кодекс професійної чесності вчених. Концепція этоса науки Р.Мертона.
       Свобода наукової творчості і соціальна відповідальність. Біоетика.
       Етичні і ціннісні установки вчених у їхній історичній динаміці. Етичні установки класичної науки. Етичні норми і цінності сучасної науки.
Етос науки і практика пізнання. Внутрішня і зовнішня оцінка наукових результатів.
Тема 13. Проблема наукової творчості
       Теорія наукової творчості і методологія науки. Методологічні проблеми наукової та технічної творчості. Поняття творчості. Відкриття та їхня класифікація. Типи творчих проблем.
       Специцфіка науково-технічної та інженерної творчості. Прийоми і деякі алгоритми рішення творчих задач у науковій та інженерній діяльності. Організація творчої роботи. Розвиток творчих здібностей.
       Проблема межі творчості. Творчість, гуманізм і раціональність.